Знаєте, життя моє змінилось. Спробую розповісти про те, як трансферинг увійшов в моє
життя і круто змінив його.
З першим днем літа розпочну цикл статей (якщо їх можна так назвати) про моє життя
і місце трансферингу в ньому.
Звісно, як у багатьох, був і в мене період після навчання, коли нічого не читалось.
Мізки не сприймали ніякої інформації, спроба взяти до рук книгу і почати читати
заікнчувалась головними болями, свербінням очей, доводилось закидати книгу назад на
полицю,ледь прочитавши бодай кілька сторінок.
А читати то ж хотілось! Ще й як!
Потім був період апатії до читання - бо в наших бібліотеках нічого цікавого нема. А
купувати книги - дороге задоволення для людини яка працює в бібліотеці.
Та от з`явився в мене дома інет. ОГО. От поступово я почала читати книги зтирені з нету.
Причому не лише художні, а в переважній більшості психологічні, філософські. Знаходила
рекомнедації про якусь невідому мені книгу, скачувала її з нету і сідала тут же читати.
Так знову в мій дім прийшли безсонні ночі, які давали відчуття якогось вже призабутого
щастя.
Так познайомилась з книгами Чака Паланика, які перевернули черговий раз мою свідомість,
але про це розповім іншим разом.
Так познайомилась з книгою Вадима Зеланда "Практический курс трансферинга за 78 дней".
Проковтнула її за день на одному диханні. Зрозуміла мало, згодом роздрукувала, почала
поетапно проходити шаг за шагом...Десь на половині трішки закинула то всьо...
Але початки так прочно засіли в голові, і з часом почалось змінюватись життя.
Стало цікаво, почала шукати інші його книги. Знайшла аудіоверсію його книг
"Трансферинг реальности". Сьогодні дослухаю останню 5 книгу. Перші аудіокниги
прослуховувала вже не раз.
За трансферингом варто проживати кожень день - як святковий. Не зациклюватись на невдачах,
знаходити щось позитивне в усьому...навіть якщо шось не вдалось, сприймати це як урок,
і знати, що в майбутьному тобі обов`язково пощастить.
І думати варто не про негативне, те чого не хочеш, а лише про те позитивне, чого ти хочеш.
Думати про позитив у своєму житті. І це спрацює, не одразу, але обов`язково спрацює.
Трансферинг вчить не думати про щось, чого бажаєш понад усе весь час, а відкинути важливість
свого бажання ("сбросить важность желаемого" щоб воно відбулось).
Спробую навести приклад: мені на одну доволі важливу подію мого життя потрібно було
прикупити взуття. Обходила майже всі магазини, надії придбати те, що хотілось майже не
залишилось, але сказала собі: та не варто так побиватись, знайду, куплю.
І - чудо, в останньому магазині таки придбала свої нарядні сапожечки.
Отже, як тільки я відкинула важливісь придбання такої потрібної мені речі, як вона одразу
знайшлась!
Життя - свято, і я люблю життя!