ти і я
Так дивно. Тілесні контакти.
Відбуваються. Прикольно, та коли вони від того, хто тобі колись був зовсім небайдужий…то навіть не знаєш як правильно на подібне реагувати. Невербальні жести багато чого скажуть, видадуть твої думки, та чому ж ти їх ніколи не промовиш вслух?
Інокли здається, що вмію читти думки інших…як дивлюсь в очі його.
Інколи здається, скажу…
Інокли здається він нарешті скаже…
Та за цим зморюючим безнадійним чеканням навчилась любити себе, навчилась ігнорувати той погляд…
Чекати не хочу…
А сьогодні знову…
І не хочу думати, а мізки не слухаються…
Безсоння знову прийшло в гості до мене…
Надіюсь завтра я про це все забуду….
Пора витрушуватись в реал і йти дивитись новий сон про те, яким же буде мій вже сьогоднішній день.
Опубліковано Понедельник, Март 28th, 2011 в 18:11 категорія Про життя. Скористайтесь RSS 2.0.
Вы зможете залишити коментарій.