Як часто ви піднімаєте свій погляд і спостерігаєте за небом? Чи на це, як завше, не вистачає часу? А час потрібен не лише для того, щоб працювати, заробляти горші, виховувати дітей, вирішувати повсякденні проблеми... Зупиніться, встаньте з-за компа, підійдіть до вікна і погляньте на небо... Ви ж так давно не дивились туди - ввись. Не посміхайтесь іронічно, читаючи ці рядки, а просто згадайте...В дитинстві всі ми знаходили час і лежачи на теплій м'якій траві споглядали на хмарки в небі і вгадували...ось то слоненя, а там - собака...і так весело було...на час тоді ніхто не зважав...


Чим далі ми ростемо, втрачаємо нашу здатність посміхатись просто так, припиняємо споглядати небо інколи замічаючи лише темні хмари в калюжах після дощу... А вранці, прокинувшись, виглянувши на секунду у вікно, просто констатуємо - сьогодні буде дощ, чи сьогодні буде хмарно, чи сонячно...і все? Ні, знайдіть хоча б раз на тиждень нагоду, виділіть хоча б кілька хвилин на споглядання неба... це дасть вам наснагу, посприяє відновленню сил, позитивно налаштує, бо ж небо таке безмежне, таке різне, прекрасне...